Соломія Витвицька: шлях телеведучої ТСН від галицьких коренів до символу стійкості

Соломія Витвицька — українська телеведуча, чия професійна діяльність уже майже чверть століття пов’язана з правдивими історіями, людським теплом і реальною допомогою тим, хто її потребує. Народившись у невеликому містечку на Львівщині, вона виросла в атмосфері галицької культури, дисципліни та внутрішньої сили, яка пізніше допомогла їй не просто висвітлювати події, а ставати їх частиною. Сьогодні, у 2026 році, Соломія Витвицька продовжує вести ТСН на каналі 1+1, розвиває масштабні благодійні проєкти і готується до нового етапу — материнства, зберігаючи при цьому дивовижну здатність залишатися собою на екрані та за його межами.

Її кар’єра розпочалася в регіональних медіа, пройшла через складні роки становлення незалежної журналістики і вийшла на національний рівень саме тоді, коли країна переживала глибокі трансформації. Соломія Витвицька не просто читає новини — вона вміє знаходити в них людські історії, які торкають мільйони глядачів. Проєкт «Переможці», який вона курує з 2014 року, став одним із найяскравіших прикладів того, як медіа можуть не лише інформувати, а й лікувати, об’єднувати та змінювати ставлення суспільства до ветеранів.

Волонтерська діяльність, робота з фондом «Охматдит» і особиста еволюція роблять Соломію Витвицьку постаттю, яка уособлює сучасну українську жінку: сильну, емпатичну, професійну й глибоко вкорінену в своїх цінностях. Її історія — це не лише біографія успішної ведучої, а й приклад того, як особисті випробування та суспільні виклики можуть переплавлятися в справжню місію.

Дитинство та формування характеру в атмосфері Галичини

У невеликому місті Броди Львівської області 16 червня 1980 року народилася Соломія Витвицька. Дитинство минуло у Львові, де дівчинка з ранніх років виявляла самостійність і жвавий характер. Уже в п’ять-шість років вона самостійно їздила потягом із Бродів до Львова в дитячий садок і школу — досвід, який загартував відповідальність і впевненість у собі. Батьки прищеплювали любов до книжок і природи: мама відкривала світ літератури, тато — красу навколишнього світу.

Соломія займалася акробатикою та бальними танцями. Ці заняття не лише сформували поставу й дисципліну, а й розвинули артистизм, який пізніше проявився в роботі на телебаченні. У школі однокласники часто зверталися до неї, коли потрібно було «звинувачити» когось у пустощах — це навчило її відстоювати позицію і не боятися складних ситуацій. Галицька атмосфера з її традиціями, повагою до історії та внутрішньою свободою стала тим ґрунтом, на якому виросла майбутня журналістка.

Молодший брат Северин, який згодом став майором ЗСУ, і міцні сімейні зв’язки завжди залишалися важливою опорою. Пізніше Соломія Витвицька стала хресною матір’ю дев’яти дітей — це «духовне материнство» вона сприймає як окрему важливу місію, приділяючи час дзвінкам, святам і поїздкам у Карпати з хресниками.

Освіта та перші кроки в журналістиці

Після школи Соломія Витвицька вступила на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Теоретичні знання вона відразу почала підкріплювати практикою. Паралельно кілька років проходила мовні курси в Університеті Фрідріха-Александра в Ерлангені-Нюрнберзі в Німеччині. Повернутися в Україну в 2005 році вона вирішила свідомо — країна потребувала молодих журналістів, а серце тягнуло додому.

Перші професійні досвіди були яскравими й різноманітними. У 2002 році Соломія працювала кореспонденткою та ведучою авторських програм на львівському радіо «Ера-FM». Потім — репортерські будні на «5 каналі», де доводилося готувати кілька сюжетів на день і відмовлятися від вихідних. Ці роки навчили її працювати швидко, точно й із глибоким зануренням у тему. Саме тоді сформувався її стиль: поєднання професійної суворості зі щирою емпатією до героїв репортажів.

Кар’єра на національному телебаченні: від світських новин до серйозної журналістики

З 2008 року починається новий етап — робота на телеканалі «1+1» в якості кореспондентки ТСН. Головний вечірній випуск новин вимагав швидкості, точності та вміння тримати ефір. Соломія Витвицька швидко стала помітною постаттю в команді.

У 2011 році вона отримала власну програму — щоденний таблоїд «ТСН. Особливе». Формат був живим і яскравим: світські новини, репортажі з культурних подій, ексклюзивні деталі з життя публічних людей. Перший випуск вийшов 22 серпня 2011 року. Однак події Революції Гідності в лютому 2014 року змінили пріоритети — програму було призупинено. Соломія Витвицька, як і багато колег, переосмислила свою роль у медіа. Світськість відійшла на другий план перед потребою розповідати про реальні випробування країни.

Сьогодні Соломія Витвицька — ведуча ТСН на «1+1 Марафон» і авторського проєкту «Вражаючі історії ТСН», який виходить із весни 2021 року. У форматі докускриптед вона показує історії людей, які опинилися в складних обставинах, але зберегли віру та здатність діяти. Цей проєкт став природним продовженням її волонтерської місії.

За роки роботи Соломія Витвицька довела, що професійна журналістика може бути водночас точною й людяною — її голос збирає глядачів біля екранів не лише заради інформації, а й заради відчуття, що правда й співчуття все ще існують в ефірі.

Проєкт «Переможці»: історії, які змінюють сприйняття війни

У 2014 році, коли почалися події на сході України, Соломія Витвицька разом із командою «1+1» і журналом Viva! запустила соціально-мультимедійний проєкт «Переможці». Його місія — показати ветеранів АТО та війни, які втратили кінцівки, але зберегли неймовірну силу духу. Не як жертв, а як людей, які продовжують жити повноцінним життям, надихати й перемагати.

Проєкт швидко вийшов за межі України. Виставки та презентації пройшли в 23 країнах — від ПАР і Канади до Лівану, Бельгії, Франції та Чехії. Спеціальний випуск журналу Viva! «Переможці» потрапив до рук Папи Римського, американського ветерана Шайло Гарріса та режисера Девіда Лінча. У 2018 році Соломія Витвицька представила проєкт на TEDx у Варшаві. Пізніше з’явився «Переможці-2».

Результати відчутні й конкретні: українські протезисти пройшли навчання за кордоном, десятки ветеранів отримали сучасні спортивні протези, проведено сотні годин психологічних тренінгів для воїнів та їхніх сімей. Проєкт привернув увагу до необхідності державної підтримки спортивного протезування та комплексної реабілітації.

Проєкт «Переможці» Соломії Витвицької став справжнім мостом між фронтом і мирним життям — він не просто розповідав історії, а допомагав змінювати державну політику в сфері протезування та психологічної підтримки ветеранів.

Волонтерство та системна благодійність

З 2014 року Соломія Витвицька активно займається волонтерством. У вихідні вона виїжджала на передову з медикаментами, продуктами та одягом. Під час пандемії підтримувала ініціативи з пошиття захисного одягу для медиків. У 2022 році організувала благодійний аукціон паралімпійської медалі Сергія Ємельянова — виручені кошти (понад мільйон гривень) пішли на авто, бронежилети, тепловізори та спорядження для ЗСУ.

З 2022 року Соломія Витвицька увійшла до наглядової ради фонду «Охматдит — здорове дитинство», а пізніше стала його головою. Фонд веде системну роботу: після ракетного удару по лікарні 8 липня 2024 року вдалося зібрати майже 379 мільйонів гривень на відновлення пошкодженого корпусу. Роботи тривають, і Соломія особисто контролює прозорість і хід реалізації проєктів. Вона ж ініціювала традицію п’ятничних концертів у лікарні — маленькі пацієнти й лікарі отримують заряд емоцій і підтримки.

• Практична допомога на передовій — регулярні поїздки з необхідним спорядженням і моральна підтримка воїнів.
• Системні зміни через медіа — проєкт «Переможці» привернув увагу до проблем реабілітації на державному рівні.
• Підтримка дитячої медицини — робота з «Охматдитом» поєднує збір коштів із контролем їх використання та створенням теплої атмосфери в лікарні.
• Психологічна складова — концерти, зустрічі та історії героїв допомагають і воїнам, і цивільним не втрачати віру.

Після кожного списку важливо розуміти: волонтерство для Соломії Витвицької — це не окрема діяльність, а природне продовження журналістської місії. Вона не просто розповідає про проблеми, а бере участь у їх розв’язанні.

Особисте життя: випробування, кохання та нова глава надії

У листопаді 2013 року Соломія Витвицька вийшла заміж за режисера та кліпмейкера Влада Кочаткова. Весілля відбулося на НСК «Олімпійський» і зібрало понад двісті гостей. У лютому 2021 року пара оголосила про розлучення — мирно, без публічних скандалів. Колишній чоловік навіть допоміг евакуювати сім’ю брата Северина з Краматорська на початку повномасштабної війни.

Новий етап розпочався у 2023 році — знайомство з військовослужбовцем Олексієм Ситайлом у Слов’янську. У лютому 2025 року в Буковелі відбулася пропозиція. У квітні 2026 року пара повідомила про вагітність — Соломія Витвицька чекає першу дитину. 20 червня 2026 року відбулася офіційна реєстрація шлюбу. На церемонії наречена обрала сукню з символічними лебедями та традиційну косу — образ, який відобразив зв’язок із корінням і надію на майбутнє.

Пізнє материнство Соломія Витвицька сприймає як дар, до якого серце має бути готове — досвід, стабільність і сучасна медицина дають особливе відчуття відповідальності та радості.

Соломія часто каже, що сім’я — це священне коло, а любов залишається «зброєю світла» навіть у найтемніші часи. Її історія показує, що особисті випробування не скасовують, а посилюють здатність любити й творити.

Стиль, вплив і місце в українському медіапросторі

За майже 25 років роботи Соломія Витвицька сформувала впізнаваний образ: нарядні сукні, високі підбори, елегантний макіяж, який з часом став більш стриманим. Але головне — не зовнішність, а внутрішній зміст. Її репортажі завжди вирізнялися увагою до деталей і повагою до героїв. У «Вражаючих історіях ТСН» вона майстерно поєднує документальну точність з емоційною глибиною.

В українському медіапросторі Соломія Витвицька уособлює перехід від формальної журналістики до журналістики людяної. Під час війни її проєкти та волонтерська діяльність стали прикладом того, як публічна особа може використовувати свою платформу для реальних змін. Вона не просто обличчя каналу — вона людина, яка продовжує вірити, що навіть найскладніші історії можуть закінчуватися надією та перемогою.

Сьогодні, коли країна продовжує боротися за своє майбутнє, Соломія Витвицька залишається однією з тих ведучих, чиї голоси звучать не лише інформативно, а й підтримуюче. Її шлях від маленьких Бродів через львівські вулиці, німецькі університети та київські ефіри до нових особистих горизонтів доводить: справжня сила — в здатності залишатися вірною собі, своїй землі та людям, яким ти служиш. Розмову про такі історії, як у Соломії Витвицької, завжди можна продовжити — вони надихають на нові дії та нові глави.