Олександр Богуслаєв — інженер, управлінець і спадкоємець «Мотор Січ»

Олександр Богуслаєв народився 2 серпня 1978 року в Запоріжжі й із перших кроків своєї професійної діяльності був пов’язаний з одним із найважливіших промислових підприємств України — АТ «Мотор Січ». Син багаторічного керівника В’ячеслава Богуслаєва, він здобув інженерну освіту, викладав у Харківському авіаційному інституті імені М. Є. Жуковського та обіймав посаду заступника голови наглядової ради компанії. Його кар’єра розвивалася в тіні потужного сімейного бізнесу, аж доки у 2025 році він не опинився в центрі міжнародного розслідування, пов’язаного з активами підприємства.

«Мотор Січ» десятиліттями залишався символом українського авіадвигунобудування: тут створювали силові установки для вертольотів Мі-8, Мі-17, Мі-26 та важких транспортних літаків Ан-124 «Руслан». Після приватизації в 1990-х роках під керівництвом батька Олександр увійшов до управлінської структури, брав участь у нагляді за виробництвом і водночас розвивав власні інтереси за кордоном. До 2020 року він уже володів островом біля берегів Італії, елітною нерухомістю у Франції та Монако, а також об’єктами в Дубаї. Ці придбання згодом привернули увагу правоохоронців.

У 2025 році Олександра Богуслаєва затримали в Монако в межах спільної операції українських та європейських служб. Його підозрюють у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, і спільному з батьком розкраданні активів «Мотор Січ». Станом на середину 2026 року справи тривають, активи арештовано, а доля сім’ї переплітається з питаннями стратегічного контролю над ключовими галузями української промисловості в умовах війни та геополітичних зрушень.

Ранні роки, освіта та перші кроки в авіації

Запоріжжя 1970–1980-х років — потужний індустріальний центр із заводами, де метал і точна механіка перетворювалися на техніку світового рівня. Саме тут, у родині інженера та майбутнього керівника В’ячеслава Богуслаєва, зростав Олександр. Батько пройшов шлях від слюсаря й конструктора до генерального директора, і син змалку вбирав атмосферу цехів, де народжувалися двигуни, здатні підіймати в небо важкі машини.

Вищу інженерну освіту Олександр здобув в авіаційній сфері. Джерела пов’язують його з Харківським авіаційним інститутом імені М. Є. Жуковського, де він працював викладачем. Це не випадковий вибір: ХАІ — одна з провідних кузень кадрів для радянської та української авіації, де готували фахівців з аеродинаміки, двигунобудування та систем керування. Практичні знання Олександр доповнив досвідом безпосередньо на «Мотор Січ», де з часом обійняв позицію заступника голови наглядової ради. Така роль дозволяла впливати на стратегічні рішення, не займаючи операційної посади генерального директора.

У 2014 році Олександр спробував себе в політиці. Він балотувався до Верховної Ради VIII скликання за мажоритарним округом № 75 у Запорізькій області як самовисуванець і посів третє місце з результатом близько 7 %. Раніше він працював помічником на громадських засадах у народного депутата Ярослава Сухого від «Партії регіонів». Ці кроки свідчать про спробу розширити вплив родини за межі суто виробничої сфери в період, коли «Мотор Січ» уже стикався з першими серйозними геополітичними викликами.

«Мотор Січ»: від радянського заводу до українського флагмана авіадвигунобудування

Щоб зрозуміти масштаб постаті Олександра Богуслаєва, потрібно зануритися в історію самого підприємства. «Мотор Січ» (раніше Запорізький моторобудівний завод) — одне з небагатьох підприємств на пострадянському просторі, здатних здійснювати повний цикл створення авіаційних двигунів: від проєктування й лиття до складання, випробувань і ремонту. Основи заклали ще на початку XX століття, але справжній розквіт припав на радянський період і перші десятиліття незалежності України.

Підприємство виробляє широкий спектр силових установок:

• Турбовальні двигуни ТВ3-117 та його модифікації (включно з ВК-2500) — серце вертольотів сімейства Мі-8/17 і Мі-24. Ці надійні агрегати експлуатують у десятках країн, вони перевозять вантажі в екстремальних умовах Арктики й пустель, беруть участь у рятувальних і військових операціях.
• Двигун Д-136 — для надважкого вертольота Мі-26, здатного піднімати до 20 тонн вантажу.
• Турбореактивні двоконтурні двигуни Д-18Т — для стратегічних транспортних літаків Ан-124 «Руслан» і легендарного Ан-225 «Мрія». Один такий двигун розвиває тягу, достатню для переміщення танків і великогабаритних вантажів через океани.
• Сімейство Д-36 / Д-436 — для регіональних і транспортних літаків Ан-72, Ан-74, Як-42.
• Додатково — газотурбінні установки для промисловості та суден, а також ремонт і модернізація двигунів попередніх поколінь.

У 1990-ті роки, коли багато заводів закривалися або переходили на випуск каструль, «Мотор Січ» під керівництвом В’ячеслава Богуслаєва вижив завдяки експорту та збереженню конструкторського доробку. Приватизація пройшла відносно успішно: підприємство зберегло колектив (у кращі роки — понад 20 тисяч працівників), наукову базу та позиції на світовому ринку. Олександр, увійшовши до наглядової ради, став частиною цієї системи управління в період, коли компанія намагалася диверсифікувати ринки збуту після 2014 року.

Входження в управління та міжнародні інтереси родини

Кар’єра Олександра в «Мотор Січ» не обмежувалася формальною посадою. Як член наглядової ради він брав участь у контролі за фінансовими потоками та стратегічними рішеннями в той час, коли підприємство вело переговори з китайськими інвесторами про продаж контрольного пакета. Угода врешті-решт не відбулася: у 2021 році Рада національної безпеки і оборони України заблокувала її з міркувань національної безпеки.

Паралельно родина активно інвестувала за кордоном. У 2020 році Олександр придбав острів Галлінара біля лігурійського узбережжя Італії за 10 млн євро. Невеликий острів (близько 470 на 450 метрів) має статус природного заповідника, що накладає суворі обмеження на забудову. В той самий період через французькі компанії (SCI Belle Epoque, SCI des Anges, SCI Saint Petr) оформили великі апартаменти в Ніцці, Вільнев-Лубе та Валлорісе на Лазурному березі — загальна вартість на момент купівлі перевищувала 4,5 млн євро.

У Дубаї родина з 2009 по 2018 рік придбала щонайменше 19 об’єктів (квартири в Burj Khalifa, Emirates Crown, офіси) на суму близько 15 млн доларів. Частину з них пізніше продали. В Криму на Олександра оформлено квартиру в Ялті. У Монако він жив у престижній віллі комплексу One Monte Carlo. Офіційний дохід Олександра з 2003 по 2021 рік становив менше 7 млн гривень, при цьому на його рахунки в українських банках внесено готівкою близько 57 млн гривень — обставини, які згодом привернули увагу слідства.

Геополітичні виклики 2014–2022 років і націоналізація підприємства

Після 2014 року «Мотор Січ» опинився в складному становищі. Традиційний великий ринок — Росія — різко скоротився через політичні розбіжності та санкції. Підприємство намагалося переорієнтуватися на Китай, Індію та інші країни, але зберігалися постачання компонентів і послуг російським компаніям. В’ячеслав Богуслаєв публічно виступав за економічне співробітництво з Росією та критикував деякі рішення української влади.

22 жовтня 2022 року В’ячеслава Богуслаєва затримали співробітники СБУ. Йому висунули обвинувачення в державній зраді — зокрема, в незаконних постачаннях вертолітних двигунів російським військовим підприємствам. У листопаді 2022 року підприємство націоналізували й передали під управління держави (пізніше — у сферу Міністерства оборони). Сам В’ячеслав Богуслаєв залишається в слідчому ізоляторі: станом на 2025–2026 роки суди неодноразово продовжували йому тримання під вартою, встановлюючи величезний розмір застави (понад 900 млн гривень). Він заперечує провину та називає переслідування політичним.

Для Олександра ці події стали переломними. Підприємство, яке десятиліттями годувало родину й регіон, перейшло під державний контроль. Активи, накопичені за роки роботи, опинилися під пильною увагою правоохоронців.

2025 рік: затримання в Монако та масштабні арешти активів

2 травня 2025 року Олександра Богуслаєва затримали в його віллі в Монако в межах операції СБУ, Офісу Генерального прокурора України та правоохоронних органів Франції й Монако. Йому висунули підозру за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом в особливо великому розмірі. За версією слідства, разом із батьком він брав участь у розкраданні активів «Мотор Січ» і виведенні коштів через підконтрольні офшорні компанії з подальшим придбанням закордонної нерухомості.

22 травня 2025 року суд арештував активи Олександра в Україні на суму близько 500 млн гривень (приблизно 12 млн доларів за тодішнім курсом). До списку увійшла нерухомість, транспорт та інші об’єкти. Паралельно тривають процеси з вилучення активів батька.

Справа має міжнародний характер: українські слідчі працюють із колегами в Європі, вивчаючи ланцюжки транзакцій і бенефіціарів французьких компаній. Захист Олександра поки що не представив публічних коментарів, а сам він перебуває під слідством. Станом на липень 2026 року процеси тривають — ні засудження, ні виправдання не винесено.

Особливий стиль життя та контраст двох світів

Життя Олександра Богуслаєва — яскравий приклад контрасту між індустріальним Запоріжжям і розкішним європейським узбережжям. З одного боку — цехи, де інженери й робітники створюють найскладніші механізми, що витримують температури понад 1000 °C і величезні навантаження. З іншого — вілли з видом на Середземне море, апартаменти в найпрестижніших районах Ніцци й Монако, острів в Італії.

Такі придбання типові для представників великого бізнесу пострадянського простору: диверсифікація ризиків, пошук стабільних юрисдикцій, бажання забезпечити родині комфорт і безпеку. Однак в умовах війни та розслідувань ці активи стали аргументами слідства про можливе виведення коштів зі стратегічного підприємства.

Що далі: спадщина, питання та відкритий фінал

Сьогодні «Мотор Січ» працює під державним управлінням. Для України це стратегічний актив: двигуни для вертольотів і транспортної авіації залишаються критично важливими для оборони та цивільної авіації. Олександр Богуслаєв, чиє професійне життя розпочалося в цих цехах, тепер змушений відповідати на питання слідства про те, як саме формувалося і виводилося сімейне майно.

Справа ще далека від завершення. Українські правоохоронці продовжують роботу з європейськими партнерами, вивчаючи фінансові потоки та бенефіціарів. Для регіону Запоріжжя, який уже кілька років перебуває під обстрілами, доля підприємства — це не лише економіка, а й тисячі робочих місць, науковий потенціал і символ промислової могутності.

Історія Олександра Богуслаєва — це історія людини, яка народилася в епоху великих заводів і великих надій, увійшла в управління сімейним бізнесом у складний час і опинилася в епіцентрі конфлікту між приватними інтересами та державними пріоритетами. Майбутнє покаже, як складеться його особиста та юридична доля і яке місце займе «Мотор Січ» у новій промисловій реальності України. Розмова про це триває.