Штучний інтелект в Україні: від київської кібернетики до моделі «Сяйво» та оборонного прориву

Україна впевнено рухається до створення власного технологічного суверенітету в сфері штучного інтелекту, поєднуючи глибоке історичне коріння з сучасними амбіціями. Попри війну, країна піднялася на 14 позицій у глобальному рейтингу готовності урядів до ШІ та ставить за мету увійти в трійку світових лідерів за інтеграцією цих технологій уже до 2030 року. Національна велика мовна модель «Сяйво», оборонні інновації через платформу Brave1 та активне впровадження ШІ в державні сервіси формують нову реальність, де технології посилюють як безпеку, так і повсякденне життя мільйонів людей.

Для новачків штучний інтелект в Україні — це вже не абстрактна концепція з фантастики, а практичні інструменти в застосунку Дія, розумні асистенти та дрони, які змінюють правила на полі бою. Для досвідчених фахівців і підприємців відкриваються можливості брати участь у зборі даних для навчання моделей, запускати стартапи в екосистемі Brave1 або інтегрувати рішення ШІ в бізнес і оборону. Усе це відбувається на тлі формування правової бази та етичних стандартів, які враховують унікальний український контекст.

Глибоке коріння: Віктор Глушков і київська школа кібернетики

Історія штучного інтелекту в Україні починається задовго до епохи нейромереж. У 1962 році в Києві Віктор Михайлович Глушков заснував Інститут кібернетики Академії наук УРСР — один із провідних світових центрів того часу. Учений та його команда розробляли теорії цифрових автоматів, створювали ранні обчислювальні машини та пропонували амбіційні проєкти автоматизованих систем управління економікою, які за масштабом і ідеями випереджали багато рис сучасного інтернету та розподілених обчислень.

Глушков бачив комп’ютери не просто як лічильні машини, а як інструмент для моделювання складних процесів і підтримки ухвалення рішень. Його праці з теорії автоматів і макроконвеєрних систем заклали фундамент для майбутніх досліджень у сфері штучного інтелекту. Інститут у Києві став місцем, де народжувалися ідеї, що випереджали час: від дистанційного керування технологічними процесами до концепцій національних інформаційних мереж.

Це коріння досі відчувається в українській науковій традиції. Багато сучасних фахівців із машинного навчання та нейромереж виросли з цієї школи точного мислення та системного підходу. Війна 2022 року не стерла спадщину — навпаки, вона змусила пришвидшити практичне застосування ідей, які десятиліттями розвивалися в українських лабораторіях і університетах.

Стратегія та глобальне позиціонування: ривок всупереч обставинам

Сьогодні штучний інтелект в Україні розвивається за чіткою державною стратегією. Міністерство цифрової трансформації координує зусилля через Експертний комітет з розвитку ШІ, створений ще в 2019 році. Пріоритетні напрями включають державне управління, цифрові послуги, освіту, охорону здоров’я та оборону. Мета амбітна: до 2030 року увійти в трійку країн світу за рівнем інтеграції та впровадження штучного інтелекту.

У 2025 році Україна піднялася на 14 позицій у Government AI Readiness Index від Oxford Insights і посіла 40-те місце серед 195 країн. Такий стрибок став можливим завдяки майже повній цифровізації державних послуг через Дію та активній роботі над законодавством. Країна демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни можна будувати передові цифрові інституції.

Ключові документи — Концепція розвитку штучного інтелекту до 2030 року та План дій на 2025–2026 роки — задають рамки для інвестицій, розвитку стартапів і міжнародного співробітництва. Очікується щонайменше 50-відсоткове щорічне зростання кількості ШІ-стартапів. Для бізнесу та дослідників це сигнал: Україна створює сприятливе середовище, де інновації отримують підтримку на державному рівні.

Національна модель «Сяйво»: голос України у світі великих мовних моделей

Одним із найяскравіших проєктів останніх років стала українська велика мовна модель «Сяйво». Назву обрали самі громадяни через застосунок Дія — понад 22 тисячі людей проголосували за варіант, що символізує світло та надію. Модель розробляють Міністерство цифрової трансформації спільно з Київстаром. Її створюють не з нуля, а через донавчання та адаптацію наявних архітектур з акцентом на українські дані.

На відміну від глобальних моделей, навчених переважно на англомовному контенті, «Сяйво» глибоко розумітиме українську мову в усіх її проявах: діалекти, історичний контекст, культурні відсилання, юридичну термінологію та сучасний сленг. Це особливо важливо для державних сервісів, де точність формулювань критична. Модель планують використовувати в Дії, оборонних рішеннях і бізнес-додатках, забезпечуючи при цьому технологічний суверенітет — дані залишаються в Україні та не передаються іноземним компаніям.

Розробка перебуває в активній фазі: триває збір і підготовка даних із десятків джерел, fine-tuning і створення захисних механізмів (guardrails). Перші версії очікують у 2026 році з поступовим розширенням можливостей. Для новачків це означає появу точнішого та «рідного» ШІ-асистента в державних послугах. Для фахівців — можливість долучатися, передаючи якісні українські тексти або приєднуючись до експертних груп із лінгвістики, етики та культури.

ШІ на передовій: дрони, автономія та нова парадигма війни

Штучний інтелект в Україні найяскравіше проявляє себе в оборонній сфері. Платформа Brave1 стала справжнім каталізатором — це екосистема, що об’єднує стартапи, військових, інвесторів і державу. Тут народжуються рішення, які вже змінюють характер бойових дій: автономні модулі навігації для дронів, системи розпізнавання цілей, координація роїв безпілотників і програмне забезпечення, стійке до радіоелектронної боротьби.

Україна виробляє мільйони дронів щороку, і дедалі більша їх частина отримує елементи штучного інтелекту — від автоматичного наведення до ухвалення рішень в умовах втрати зв’язку з оператором. За словами керівника центру штучного інтелекту Міноборони Данила Цьвока, ШІ формує нову парадигму війни, де швидкість обробки даних і автономність стають вирішальними чинниками. У найближчі роки експерти говорять про можливе «змагання операційних систем» на полі бою.

У 2026 році Brave1 запустила спеціальний Dataroom — захищену платформу, куди понад сто українських компаній уже отримали доступ до реальних даних із фронту, включно з мільйонами годин відеозаписів із дронів. Це дає змогу тренувати моделі на автентичних сценаріях, а не на синтетичних даних. Для досвідчених розробників участь в екосистемі Brave1 відкриває доступ до фінансування, тестування в реальних умовах і міжнародних партнерств.

ШІ в цивільному житті: від Дії до повсякденних завдань

За яскравими оборонними історіями легко пропустити, як штучний інтелект уже змінює життя звичайних українців. У Дії з’являються ШІ-асистенти, що допомагають заповнювати складні документи та отримувати довідки. Понад половина користувачів інтернету в Україні вже пробували інструменти на базі ШІ — від генерації тексту й зображень до аналізу даних і автоматизації рутинних завдань.

В освіті запускають курси зі штучного інтелекту для вчителів і школярів. В охороні здоров’я ШІ допомагає обробляти медичні зображення та прогнозувати навантаження на систему в умовах війни. У сільському господарстві та логістиці точні алгоритми оптимізують використання ресурсів — особливо цінно під час відновлення інфраструктури.

Для новачків вхід у тему простий: починайте з безплатних інструментів у Дії або популярних чат-ботів, адаптованих під українську мову. Для бізнесу — вивчайте можливості AI Sandbox, де можна тестувати власні рішення в контрольованому середовищі з підтримкою держави. Багато компаній уже використовують ШІ для автоматизації підтримки клієнтів, аналізу ринку та створення контенту.

Регулювання, етика та виклики: баланс між швидкістю та безпекою

Україна не женеться за технологіями навмання. З 2025 року працює AI Sandbox — пілотний правовий режим для тестування інноваційних рішень. Розробляється перший спеціальний закон про штучний інтелект, який має гармонізувати національні правила з європейським AI Act, але з урахуванням українських реалій і підходу «знизу вгору».

Головні виклики — доступ до обчислювальних потужностей і енергії в умовах пошкодженої інфраструктури, утримання талантів та забезпечення етичного використання технологій, особливо в обороні. Водночас війна стала каталізатором: багато рішень, які в мирний час потребували б років узгоджень, впроваджуються за місяці. Це створює унікальний досвід «бойового» тестування ШІ, яким уже цікавляться союзники.

• Збір якісних українських даних для навчання моделей залишається пріоритетом — від архівів і медіа до галузевих баз.
• Розвиток edge-обчислень дозволяє запускати ШІ безпосередньо на пристроях, зменшуючи залежність від хмар і підвищуючи стійкість.
• Міжнародне партнерство зі США, Великої Британії та ЄС допомагає залучати експертизу та інвестиції в оборонний і цивільний ШІ.

Ці заходи створюють основу для довгострокового розвитку, де технології служать людині, а не навпаки.

Як почати або поглибити роботу з ШІ в Україні

Новачкам варто почати з вивчення базових інструментів: чат-ботів для повсякденних завдань, курсів на платформах на кшталт Prometheus або ініціатив Мінцифри. Стежте за оновленнями в Дії — там поступово з’являються дедалі розумніші функції. Практикуйте формулювання запитів: що точніше ви описуєте завдання українською, то кращий результат.

Досвідченим користувачам і компаніям відкриті двері екосистеми Brave1: можна подавати проєкти на гранти, брати участь в акселераторах або надавати дані для навчання оборонних моделей. Розробники можуть долучатися до спільнот, стежити за вакансіями в WINWIN AI Center of Excellence та пропонувати свої рішення для державних потреб. Підприємці вивчають можливості AI Sandbox для безпечного тестування продуктів перед виходом на ринок.

Найважливіше — не чекати ідеальних умов. Український досвід показує, що навіть у найскладніших обставинах можна створювати технології світового рівня, якщо є чітка мета та готовність діяти швидко.

Штучний інтелект в Україні сьогодні — це не лише про алгоритми та обчислювальні потужності. Це про людей, які в найважчих умовах продовжують думати на перспективу, зберігати мову та культуру в цифровому просторі й перетворювати виклики на конкурентні переваги. Країна, чиї вчені десятиліттями закладали основи кібернетики, сьогодні знову задає темп в одній із найдинамічніших технологій сучасності. Розмова про це тільки починається — і кожен, хто долучиться зараз, зможе стати його частиною.