Чи працюють аеропорти в Україні у 2026 році

Цивільне небо над Україною залишається закритим із 24 лютого 2022 року. Жоден цивільний аеропорт країни не приймає і не відправляє регулярні пасажирські рейси. Бориспіль і Львів підтримують інфраструктуру в повній технічній готовності й можуть запуститися за лічені тижні після вирішення питань безпеки, однак зараз це неможливо через ризики воєнних загроз і відсутність страхування воєнних ризиків.

За даними європейських авіаційних регуляторів і українських офіційних джерел, повітряний простір залишається зоною конфлікту. Пасажири продовжують потрапляти до країни виключно сухопутним шляхом через західні кордони. Авіакомпанії, зокрема європейські лоукостери, відкрито заявляють про готовність повернутися, але лише після зняття всіх обмежень.

Порожні термінали, які колись гуділи тисячами голосів, зараз зберігають тишу, порушувану лише рідкісними службовими машинами та тренуваннями персоналу. Бориспіль, головний хаб країни, до війни обслуговував більше половини всього пасажиропотоку України. Сьогодні його злітно-посадкові смуги, системи навігації та термінали підтримуються в робочому стані, сертифікати залишаються чинними, а співробітники регулярно проходять навчання. Те саме відбувається у Львові. Одеса потребуватиме більше часу — за оцінками керівництва, близько ста днів після припинення активних бойових дій лише на відновлення інфраструктури.

Європейське агентство з безпеки польотів EASA продовжило дію попередження про зону конфлікту до 31 січня 2027 року. Українські NOTAM продовжують забороняти цивільні польоти в усіх основних районах польотної інформації. Єдині винятки — державні повітряні судна та рейси, що отримали спеціальний дозвіл Генерального штабу. Це жорстка, але зрозуміла реальність четвертого року повномасштабної війни.

А тепер розберемося докладніше, що саме відбувається з кожним ключовим аеропортом і які умови реально потрібні для повернення літаків.

Чому небо досі закрите

Головна перешкода — не зруйновані смуги і не відсутність пального. Головна перешкода — безпека. Ракетні та дронові атаки тривають, системи ППО перевантажені, а страхові компанії відмовляються покривати воєнні ризики за адекватними тарифами. Без такого покриття жодна серйозна авіакомпанія не випустить борт.

У липні 2026 року уряд затвердив Стратегію розвитку цивільної авіації до 2030 року і створив міжвідомчий координаційний центр. Завдання центру — підготувати всі необхідні процедури для безпечного відкриття. Чиновники прямо кажуть: зараз ідеться не про відкриття, а про відповідальне планування. Безпека залишається безумовним пріоритетом.

За моїм досвідом спілкування з авіаційними фахівцями, які продовжують працювати в галузі, ситуація нагадує пружину, стиснуту до межі. Інфраструктура готова, люди готові, міжнародні партнери готові. Бракує лише «зеленого світла» від системи безпеки та страхового ринку.

Стан головних аеропортів

Бориспіль зберігає статус головного кандидата на перше відкриття. Керівництво аеропорту неодноразово підтверджувало: після зняття обмежень регулярні рейси можна запустити за три–чотири тижні. Злітно-посадкові смуги, енергетичні системи, IT-інфраструктура та навігаційне обладнання підтримуються в робочому стані. Персонал продовжує навчання, сертифікати не анульовані. У 2025–2026 роках аеропорт активно брав участь у міжнародних форумах ACI EUROPE та Routes Europe, де європейські перевізники підтверджували інтерес до повернення.

Львів перебуває в подібній ситуації. Міський голова Андрій Садовий у липні 2026 року прямо заявив, що і львівський аеропорт, і Бориспіль «перебувають у робочому стані». Після вирішення питань безпеки йдеться про тижні, а не про місяці. Західне розташування робить Львів особливо привабливим для перших маршрутів — короткі плечі до Польщі, Словаччини та інших країн ЄС.

Одеса постраждала сильніше. Генеральний директор аеропорту оцінював необхідний термін відновлення після припинення бойових дій приблизно у 114 днів. Пошкодження інфраструктури, необхідність калібрування систем посадки та загальна близькість до зони ризику відсувають його на третю позицію після Києва і Львова.

Регіональні аеропорти сходу та півдня — Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон — отримали значно серйозніші пошкодження. Їхнє відновлення потребуватиме набагато більше часу та інвестицій.

Дані зібрано на основі заяв керівництва аеропортів, оцінок ITF та офіційних повідомлень українських властей (cfts.org.ua, unn.ua).

Як люди зараз дістаються до України

Єдиний робочий спосіб — сухопутний. Основні маршрути пролягають через Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Молдову. Залізничне сполучення Укрзалізниці залишається одним із найнадійніших. Поїзд «Київ — Бориспіль Експрес» продовжує курсувати цілодобово, хоча сам аеропорт пасажирів не приймає. Автобусні перевізники та приватні перевізники закривають величезний обсяг попиту.

Західні регіони — Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Чернівці — живуть відносно спокійним життям між рідкісними повітряними тривогами. Східні та південні напрямки залишаються зоною підвищеного ризику. Усі західні уряди продовжують рекомендувати своїм громадянам утримуватися від поїздок до України, за винятком найнеобхідніших випадків.

У нашій практиці ми стикалися із ситуаціями, коли люди, змушені терміново повернутися, витрачали на дорогу від Варшави чи Кракова до Києва від 12 до 18 годин із пересадками. Це виснажливо, але поки що єдиний реалістичний варіант.

Що заважає відкриттю просто зараз

Три головні блоки:

• Воєнні ризики. Навіть західні регіони періодично зазнають атак. Страховики оцінюють ймовірність втрати повітряного судна як надто високу.
• Страхування. До війни стандартні поліси покривали майже все. Зараз воєнні ризики або не страхуються, або коштують астрономічних грошей.
• Міжнародні дозволи. EASA, національні авіаційні влади країн ЄС і США продовжують вважати українське небо зоною конфлікту. Без зміни цієї оцінки великі перевізники не полетять.

Українські авіакомпанії, які переорієнтувалися на роботу за кордоном, теж чекають. Вони зберігають сертифікати, частину флоту та персонал, але без внутрішнього ринку і без можливості базуватися в Україні їхні позиції залишаються хиткими.

Що буде після відкриття

Коли небо нарешті відкриють, першими, найімовірніше, полетять Львів і Бориспіль. Ryanair, Wizz Air, EasyJet і кілька європейських мережевих перевізників уже заявляли про готовність швидко повернути маршрути. Українські компанії теж зможуть повернутися на домашні бази.

Відновлення займе не один день. Потрібна буде повторна калібрування навігаційних систем, перевірка персоналу, узгодження слотів і, найголовніше, поява робочих механізмів страхування. Урядова стратегія до 2030 року передбачає поетапне повернення чотирьох ключових аеропортів і вихід на довоєнні обсяги пасажиропотоку.

Поки ж аеропорти України живуть у режимі очікування. Вони не працюють для пасажирів, але й не померли. Інфраструктура підтримується, люди тренуються, міжнародні контакти зберігаються. Це дивний, напружений стан між минулим і майбутнім, у якому кожна нова заява офіційних осіб сприймається з надією і обережністю одночасно.