Юлія Анатоліївна Свириденко — від чернігівського економіста до голови уряду України

Юлія Анатоліївна Свириденко обіймає посаду прем’єр-міністра України з 17 липня 2025 року і стала другою жінкою в історії країни на цій посаді після Юлії Тимошенко. Її професійний шлях — це послідовне піднесення фахівчині з потужним економічним бекграундом від регіональної адміністрації через ключові міністерські та президентські посади до керівництва Кабінетом Міністрів у період, коли економіка країни витримує безпрецедентні випробування.

Фахівчиня з антимонопольного регулювання та управління національним господарством, Свириденко у 2021–2025 роках на посаді першого віце-прем’єр-міністра — міністра економіки відповідала за санкційну політику, підтримку підприємництва та стратегічні міжнародні угоди. Одним із яскравих результатів стало підписання угоди зі США щодо критичних корисних копалин, яка відкрила шлях до спільного інвестиційного фонду відновлення.

В умовах війни та потреби в трансформації виконавчої влади її призначення відображає ставку на продовження економічної політики, розвиток власного оборонного виробництва та поглиблення партнерств. За перші місяці роботи уряд під її керівництвом залучив значні обсяги міжнародної допомоги, запустив нові програми підтримки бізнесу та інфраструктури, продовжив курс на європейську інтеграцію.

Ранні роки, сім’я та шкільні роки в Чернігові

25 грудня 1985 року в Чернігові в родині державних службовців народилася Юлія Свириденко. Батько очолював територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Чернігівській області, мати працювала в апараті обласної державної адміністрації. Такий сімейний фон з ранніх років занурював у теми економічного регулювання, чесної конкуренції та державного управління.

У 2003 році вона закінчила Чернігівську середню школу №1 з поглибленим вивченням іноземних мов. Це дало міцну лінгвістичну базу, яка згодом допомогла в міжнародних переговорах і роботі з іноземними партнерами. Ще в шкільні роки виявилися дисципліна та цілеспрямованість — якості, що стали її візитівкою на всіх етапах кар’єри.

Брат Віталій Свириденко пов’язав життя зі спортом і сьогодні очолює Чернігівську обласну федерацію кульової стрільби. Сімейні цінності — відповідальність, робота на результат і зв’язок з рідним краєм — супроводжували Юлію Анатоліївну на всьому шляху від Чернігова до Києва.

Університет і формування професійної основи

У 2008 році з відзнакою вона закінчила Київський національний торговельно-економічний університет (нині Державний торговельно-економічний університет) за спеціальністю «менеджмент антимонопольної діяльності», отримавши ступінь магістра. Того ж року вступила до аспірантури за напрямом «економіка та управління національним господарством». Антимонопольне регулювання в ті роки було одним із ключових інструментів побудови ринкової економіки в Україні — воно захищало від монополій, стимулювало конкуренцію і створювало умови для залучення інвестицій.

Додатково у 2009 та 2011 роках пройшла курси в Фонді державного майна України і отримала кваліфікацію оцінювача нерухомості, обладнання, бізнесу, цінних паперів та інтелектуальної власності. Ці практичні навички оцінки активів стали в пригоді як у регіональній роботі, так і згодом під час аналізу інвестиційних проєктів.

У 2016 році пройшла програму менеджменту в Німецькій академії управління (Нижня Саксонія), а в 2017-му — навчання зі стратегій розвитку приватного сектору, організоване Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Ці міжнародні стажування сформували сучасний погляд на державне управління, орієнтоване на ефективність, прозорість і партнерство з бізнесом.

Перші кроки в бізнесі та робота в Китаї

Трудову діяльність Юлія Анатоліївна розпочала у 2008 році в Києві економісткою з фінансової роботи в українсько-андоррському спільному підприємстві АТ «АМП», яке займалося нерухомістю. Згодом працювала оцінювачкою в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації та заступницею директора ТОВ «Еко-Втор».

У 2011 році її призначили керівницею постійного представництва Чернігова в місті Усі (КНР). Вона вивчила китайську мову, активно займалася залученням інвестицій і встановленням ділових зв’язків. Результатом цієї роботи стало створення українсько-китайського підприємства «Еко-Секонд», яке збудувало в Чернігові завод з виробництва поліефірного волокна. Свириденко стала заступницею директора цієї компанії. Досвід безпосередньої роботи з іноземними інвесторами та розуміння логіки міжнародного бізнесу стали важливим надбанням для майбутньої державної кар’єри.

Регіональне керівництво: інвестиції та практичні результати

У 2015 році Юлія Свириденко увійшла до Чернігівської обласної державної адміністрації радницею голови, а невдовзі очолила Департамент економічного розвитку. У 2017–2018 роках обіймала посаду першої заступниці голови ОДА, а з 3 липня по 28 листопада 2018 року виконувала обов’язки голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

Під її керівництвом регіон продемонстрував вражаючі результати: у 2015–2017 роках вдалося залучити понад 340 мільйонів доларів прямих іноземних інвестицій, і за темпами зростання Чернігівська область посіла перше місце в Україні. Це був не просто статистичний успіх — за цифрами стояли реальні проєкти, нові робочі місця та зміцнення економічної бази регіону.

У березні–вересні 2019 року вона очолила ТОВ «Сідко Україна» — компанію, яка виробляла корми для диких птахів і займалася переробкою органічної продукції. Під її управлінням підприємство отримало міжнародний сертифікат соціальної відповідальності SA 8000 та розширило присутність на зовнішніх ринках. Цей короткий, але яскравий період у приватному секторі дав цінний досвід корпоративного управління та експортної діяльності.

Національний рівень: від міністерств до Офісу Президента

У вересні 2019 року її запросили на посаду заступниці міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Вона зосередилася на легалізації ринку праці та виведенні заробітних плат з тіні. З липня 2020 року стала першою заступницею міністра.

У грудні 2020 року перейшла на посаду заступниці керівника Офісу Президента України. У цей період вона також очолювала Раду з підтримки розвитку малого бізнесу, входила до Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України (у підгрупі з соціально-економічних питань) та була членкинею наглядової ради НАК «Нафтогаз України».

Ці ролі дали їй глибоке розуміння механізмів координації між різними гілками влади та міжнародними партнерами. Робота в Офісі Президента дозволила побачити економічну політику «згори» і підготуватися до ще відповідальніших завдань.

Міністр економіки: виклики воєнного часу та стратегічні рішення

4 листопада 2021 року Верховна Рада призначила Юлію Свириденко першим віце-прем’єр-міністром — міністром економіки України. На цій посаді вона працювала до липня 2025 року. З лютого 2022 року на її плечі лягла величезна відповідальність за економіку країни в умовах повномасштабної війни.

У 2022 році вона очолила міжвідомчу робочу групу з реалізації державної санкційної політики. Санкції стали одним із найважливіших інструментів тиску на агресора та захисту української економіки. Водночас міністерство працювало над підтримкою бізнесу: програмами релокації підприємств, фінансовою допомогою, створенням умов для продовження роботи в тилу.

Навесні 2025 року саме Юлія Анатоліївна Свириденко підписала від імені України угоду зі США щодо критичних корисних копалин. Документ передбачає створення спільного інвестиційного фонду відновлення, доступ американських компаній до українських рідкісноземельних металів та інших стратегічних ресурсів в обмін на інвестиції. Рідкісноземельні метали критично важливі для виробництва електроніки, відновлюваної енергетики, оборонної техніки та високотехнологічних галузей. Угода зміцнила стратегічне партнерство зі США та заклала основу для довгострокового економічного співробітництва.

У 2023 році її включили до списку Time 100 Next — щорічного рейтингу молодих лідерів, які змінюють майбутнє світу. Це міжнародне визнання підкреслило її роль у формуванні економічної стійкості України.

Прем’єр-міністр: новий етап і перші результати

14 липня 2025 року президент Володимир Зеленський запропонував кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністра. 17 липня Верховна Рада 262 голосами (за необхідних 226) підтримала призначення. Вона стала 19-ю прем’єр-міністеркою в історії України та другою жінкою на цій посаді.

Президент визначив пріоритети нового уряду: трансформацію системи виконавчої влади, масштабування програм підтримки українського виробництва та підприємництва, розвиток власного виробництва озброєнь і оборонних проєктів разом із партнерами. Свириденко отримала завдання продовжити та посилити економічну повістку попередніх років в нових умовах.

Вже в перші 100 днів роботи уряд під її керівництвом залучив 12,5 мільярда доларів міжнародної допомоги, зокрема через механізм ERA та програму Ukraine Facility. Запустили політику «Зроблено в Україні», розширили доступ підприємців до фінансових ресурсів — понад 10 тисяч бізнесів отримали гранти та пільгові кредити за програмою «5-7-9%». Ввели механізм компенсації бізнес-ризиків воєнних пошкоджень і спростили низку процедур для підприємців, що має щорічно економити бізнесу близько 20 мільярдів гривень.

Продовжився розвиток децентралізованої енергетики — введено в експлуатацію 117,64 МВт нових генерувальних потужностей. Спростили процедури відновлення житла для громад, що постраждали від обстрілів. Відкрили євроколію на ділянці Ужгород — Чоп, з’єднавши регіональний центр прямими залізничними маршрутами з європейськими містами. Запрацював Інвестиційний фонд відновлення з початковим капіталом 150 мільйонів доларів (включаючи 75 мільйонів від американської DFC).

В оборонній сфері запустили спеціальний режим «Defence City» з податковими та митними пільгами для виробників зброї. Спростили процедури закупівель для військових підрозділів. У соціальній сфері підвищили зарплати лікарям, особливо в прифронтових зонах, оновили програму підтримки школярів.

Наприкінці жовтня 2025 року Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт державного бюджету на 2026 рік з акцентом на оборону та безпеку (2,8 трлн грн), соціальний захист, охорону здоров’я та освіту. Уряд завершив офіційний скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС — важливий крок на шляху до переговорів про вступ.

Особисте життя та людські якості

Юлія Анатоліївна Свириденко заміжня за підприємцем Сергієм Дерлеменком, який очолює компанії, що спеціалізуються на будівництві, ремонті та обслуговуванні телекомунікаційних мереж. У подружжя є донька Софія. Сім’я залишається для неї важливою опорою, хоча публічно про особисте життя вона говорить мало — віддаючи перевагу фокусу на робочих результатах.

Колеги та партнери відзначають її професіоналізм, глибокі знання економіки, уміння вести складні переговори та знаходити компроміси. Досвід роботи в різних сферах — від регіональної адміністрації та приватного бізнесу до найвищих державних посад — дозволяє їй бачити картину в цілому і приймати зважені рішення.

Економічна стійкість та перспективи розвитку

Шлях Юлії Анатоліївни Свириденко показує, як поєднання якісної освіти, практичного досвіду в регіонах і на національному рівні, а також міжнародного кругозору формує ефективного керівника. В умовах війни та відновлення її діяльність зосереджена на трьох ключових напрямках: зміцнення економічної самодостатності (зокрема через розвиток оборонної промисловості), залучення стратегічних інвестицій і партнерств, а також створення комфортних умов для українського бізнесу та громадян.

Інвестиційний фонд відновлення, спрощення процедур для підприємців, підтримка прифронтових територій і курс на європейську інтеграцію — це не абстрактні гасла, а конкретні інструменти, які вже дають перші вимірювані результати. Її історія надихає тих, хто вірить: професіоналізм, відповідальність і готовність працювати на результат здатні рухати країну вперед навіть у найскладніших обставинах.

Сьогодні, коли Україна продовжує боротися за своє майбутнє, саме такі управлінці, як Юлія Анатоліївна Свириденко, стоять біля керма ключових процесів. Її кар’єра ще далека від завершення, і наступні кроки уряду під її керівництвом визначатимуть, наскільки швидко та стійко країна зможе пройти шлях від воєнної економіки до повноцінного відновлення та зростання.